Отець Богдан Гірський народився 1 січня 1941 року в місті Комарно в сім’ї Теодора і Євдокії Гірських. Крім Богдана було ще четверо дітей. Батько помер коли Богданові було лише 6 років. Мати мусіла сама виховувати і дбати про дітей. Не бажаючи вступати до колгоспу, працювала по наймах, а тому сім’я жила дуже бідно. В Комарно Богдан отримав середню освіту. 

    З 1960 до 1963 рр. Богдан служив у армії, після чого поступив у культосвітнє училище на заочну форму навчання. В часі навчання працював у Комарно на деревообробному заводі. В 1975 р. дізнався, що в селі Конюшки, 10 км. від Комарного, в храмі служить греко-католицький священик (це був редемпторист Михайло Залізняк). Від того часу Богдан разом із своїм другом постійно їздили на велосипедах туди на богослужіння. Також час від часу ходив до костела в місті Самбір. Тут одна сестра василіянка завела Богдана і його двох друзів до підпільного греко-католицького священика Миколи Куця (ще одного редемпториста). Часті зустрічі із редемптористами зродили покликання і у Богдана. І вже в 1979 р. він розпочав новіціат разом із Михайлом Волошином. Під час новіціяту жив і працював в Комарно, але по вихідних приїздив до Самбора до о. Миколи Куця, де час-від-часу навідувався магістр о. Лемішка Михайло. 

    Після річного новіціату, 27 вересня 1980 р. склав перші обіти. Час навчання проходив у Львові: знову вихідні дні від праці були посвяченні духовній формації. Навчання відбувалось на квартирі однієї підпільної греко-католички. 
27 вересня 1984 р. в Самборі, в домі отця Куця Миколи склав вічні обіти. Майже через рік, а саме 14 серпня 1985 р., отримав дияконські свячення, які уділив владика Володимир Стернюк. А наступного року, також 14 серпня, отримав священичі свячення з рук владики Филимона Курчаби. Свячення відбувалися в Самборі в хаті о. Миколи Куця, в маленькій кімнаті на горищі. 
Спочатку служив у себе вдома, коли приходили деякі люди, які знали, що Богдан став священиком. Також душпастирював по різних селах Самбірщини. Збирав дітей, вчив катехизму і релігійних пісень. 

    Після виходу Церкви зі підпілля з 1991-1994 рр. отець Богдан був парохом в селі Задністряни, Самбірського району.
В 1994 р. отець Богдан поселився в монастирі у смт. Гніздичів, де він сповняв обов’язки духівника новиків. Тут отець служив до жовтня 1997 р. Опісля протягом майже року служив у Тернополі в храмі Матері Божої Неустанної Помочі. Тоді був переведений до міста Новояворівськ, а менше ніж через рік до монастиря Успіння Пресвятої Богородиці, що у Тернополі, де знаходиться до липня 2012 р.

    В кінці травня 2012 р., важко захворів. Після лікування почав ходити, але втратив мову – лише окремі слова можна було зрозуміти. В липні 2012 р. переїхав до Львова у монастир св. Альфонса, а 16 лютого 2013 р. переїхав до монастиря Матері Божої Неустанної Помочі у Тернополі.

    Помер отець Богдан 15 серпня 2013 року на 72-му році життя, на 33-му році від перших обітів, на 29-му році від вічних обітів та на 27-му році священства.

Матеріал надав Олексій Мисаковець
IP Address