У містечку Комарно Городоцького району на Львівщині є подібне до тисяч інших місце вічного спочинку краян. Коли пройти від брами вгору й завернути ліворуч, то стежка між горбками приведе до кам'яного надгробка. На ньому – бронзовий барельєф із профілем чоловіка з вольовим оптимістичним обличчям, петлицею військового однострою з трьома великими зірками і напис: "Шкляр Василь (1887 – 1950)". Посаджена в головах калина немов обнімає його мистецьке зображення в металі роботи львівського скульптора Андрія Дацька. 

Add a comment

Батько  полковника  Євгена  Коновальця,  Михайло  Коновалець,  був  управителем народньої школи у Зашкові. Дід полк. Євгена — о. декан Михайло  Коновалець,  був парохом у  Зашкові,  а прадід  Полковника по бабці — о. Скоробогатий — був також парохом у Зашкові. Жили, отже, і працювали чотири покоління тієї самої родини поспіль у Заш­кові. Тому полк. Євген оправдано називав село Зашків своїм «родин­ним» селом, наче «glebae асізсгіріплз» — тобто,  «приписаним до скиби» рідної землі.

Add a comment

Народився Євген Коновалець у невеличкому місті Зашків, що на Жовківщині, у родині галицьких інтелігентів-учителів та священиків. У своєму рідному Зашкові у 1901 році закінчив народну школу і перейшов учитися до української Академічної гімназії у Львові, яку закінчив 1909 року. З 1909-го вивчає право на юридичному факультеті Львівського університету. У 1909-1912 роках Коновалець самовіддано поринув у громадську роботу, активізувавши діяльність місцевої "Просвіти", секретарем якої він став. Add a comment

IP Address